Навчання іншомовної лексики учнів середньої школи за допомогою комп`ютерних технологій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Установа освіти

Мінський державний лінгвістичний університет

Факультет англійської мови

Кафедра методики викладання іноземних мов

Курсова робота

НАВЧАННЯ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ іншомовної лексики З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Виконавець:

студентка

групи

Науковий керівник:

кандидат пед. наук,

доцент кафедри методики

викладання іноземних мов

2009

ЗМІСТ

Введення

Глава 1. Теоретичні основи навчання учнів середньої школи іншомовної лексиці

1.1 Мета і завдання навчання учнів іншомовної лексиці

1.2 Характеристика лексичного навички як об'єкта вивчення

1.3 Дидактичні можливості використання комп'ютерних технологій у навчанні учнів іншомовної лексиці

Глава 2. Методичні засади навчання учнів середньої школи іншомовної лексики з використанням комп'ютерних технологій

2.1 Методичні принципи навчання іншомовної лексики

2.2 Методичний аналіз комп'ютерних програм, які передбачають навчання лексиці англійської мови

2.3 Комплекс завдань та вправ для навчання учнів 7 класу іншомовної лексики з використанням комп'ютерних програм (на матеріалі теми-проблеми It makes many kinds to make the world (behavior and manners, personality, likes and dislikes, beliefs and opinions))

Висновок

Бібліографія

Введення

Створення штучної іншомовного середовища в процесі навчання іноземним мовам - один з важливих проблемних питань сучасної методики. З них у першу чергу пов'язана реалізація масового навчання двом з чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності: аудіювання та говорінню (умовно-комунікативному або комунікативному). Для досягнення цієї мети використовуються технічні засоби навчання. Сучасний етап розвитку техніки характеризується переходом до створення багатофункціональних навчальних комплексів і автоматизованих навчальних систем на базі комп'ютера.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій дозволяють значно підвищити ефективність процесу навчання іноземної мови. Використання мультимедійних програм при навчанні лексиці особливо актуально. Мультимедіа дозволяє одночасно проводити операції з нерухомими зображеннями, динамічними зображеннями (відеофільмами, анімованими графічними образами), текстом і звуковим супроводом. Синхронне вплив на слух і зір людини підвищує обсяг, і ступінь засвоєння переданої в одиницю часу інформації.

Об'єкт дослідження-процес навчання іншомовної лексики учнів середньої школи за допомогою комп'ютерних технологій.

Предмет дослідження - навчання іншомовної лексики учнів середньої школи за допомогою комп'ютерних технологій.

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування методики застосування комп'ютерних технологій у процесі навчання іноземним мовам і розробка практичних вправ для навчання лексиці за допомогою комп'ютерної програми.

Для досягнення даної мети автором були поставлені наступні завдання:

- Аналіз наукової літератури з методики навчання іноземним мовам,

-Вивчити особливості формування лексичного досвіду;

- Визначити роль і місце комп'ютерних програм у процесі формування лексичних навичок у школярів;

- Проаналізувати розроблені комп'ютерні програми для навчання лексиці та визначити вимоги, які пред'являються до них;

- Розробити систему лексичних комп'ютерних вправ;

Зазначені завдання обумовлюють структуру курсової роботи. Робота складається з двох розділів. У першому розділі розглядаються теоретичні передумови формування лексичних навичок у школярів на основі літературних джерел за методикою: аналізуються проблеми формування лексичних навичок; розкривається структура і характеристика лексичного навички, обгрунтовується й описується система лексичних вправ. Другий розділ присвячено питанням використання комп'ютерних програм при навчанні лексиці. У ній визначаються методичні принципи навчання іншомовної лексики; аналізуються існуючі комп'ютерні програми для навчання лексиці і визначаються вимоги, які пред'являються до них.

Говорячи про історіографію, слід згадати, що в роботі використовувалися матеріали наукових конференцій, навчальної програми з іноземних мов, статті педагогів з журналу «Іноземні мови в школі» та автореферати дисертацій. Особливою цінністю є роботи Цвєткової Л.О., тому що цей автор має багато робіт присвячених дослідженню цієї проблеми. В останньому параграфі роботи була використана програма Microsoft Power Point для створення комплексу вправ.

Глава 1. Теоретичні основи навчання учнів середньої школи іншомовної лексиці

1.1 Мета і завдання навчання учнів іншомовної лексиці

В даний час сучасне суспільство стикається з проблемами, взаємовпливу різних культур і збереження культурного різноманіття планети. Все більше усвідомлюється необхідність розвитку діалогу культур, у зв'язку з цим навчання іноземної мови має стати підготовкою до міжкультурної комунікації, так як у процесі вивчення мови навчається належить проникнути в іншу систему цінностей і життєвих орієнтирів та інтегрувати її у власну картину світу.

Основним засобом реалізації поставленої мети є навчання лексиці, так як саме в ній відображені ціннісні орієнтири і факти культури. Проте в даний час навчаються недостатньо підготовлені до використання іноземної мови в міжкультурної комунікації, що обумовлює актуальність проблеми.

Метою навчання лексичної стороні усного мовлення є оволодіння будівельним матеріалом для здійснення усно-мовного спілкування, тобто прямими коштами передачі понять, думки в цілому [4].

Сучасна лінгвістика розглядає мову як ієрархічну структуру, що складається з ряду рівнів, кожен з яких характеризується власним набором мовних знаків. На нас цікавить, лексичному рівні функціонують такі одиниці, як слова, фразеологічні та інші стійкі поєднання, кліше, етикетні і мовні формули.

Зміни в області орієнтації від вивчення мови як формальної системи, абстрагованої від умов його використання, до розгляду мови як засобу спілкування і комунікативного впливу виявилися вельми плідними і перспективними для навчання іноземної мови взагалі і лексиці зокрема.

Оскільки метою навчання є розвиток усних і письмових форм спілкування, то володіння лексикою іноземної мови в плані семантичної точності, синонімічного багатства, адекватності й доречності її використання є невід'ємною передумовою реалізації цієї мети.

Формування лексичних умінь і навичок передбачає не тільки облік відомостей формально-структурного характеру, а й знання ситуативних, соціальних і контекстуальних правил, яких дотримуються носії мови.

З цього випливає, що формальна і функціональна сторони є різними аспектами одного і того ж явища. У процесі комунікації не може бути форми без функції і, навпаки, кожна функція має своє мовне вираження. При цьому необхідно враховувати той факт, що між функцією і формою немає однозначної відповідності, спільні для багатьох мов комунікативні категорії (наприклад, прохання, наказ тощо) у різних мовах мають свою специфіку вираження.

Отже, проблема співвідношення формального і функціонального аспектів на лексичному рівні вимагає звернення, як до функціональних особливостей лексичних одиниць, так і до мовній системі, бо оволодіння мовою як засобом спілкування немислимо без системних знань.

За курс навчання в середній школі учні повинні засвоїти значення і форми лексичних одиниць і вміти їх використовувати в різних ситуаціях усного та письмового спілкування, тобто оволодіти навичками лексичного оформлення породжуваного тексту при говорінні та письмі і навчитися розуміти лексичні одиниці на слух і при читанні.

При здійсненні говоріння та письма необхідні такі навички, вміння та знання:

а) продуктивні навички:

правильно вибирати слова / словосполучення у відповідності з комунікативним наміром;
правильно поєднувати слова в синтагми і пропозиціях:
володіти лексико-смисловими та лексико-тематичними асоціаціями;
поєднувати нові слова з раніше засвоєними;
. вибирати стройові слова і поєднувати їх зі знаменними;
вибирати потрібне слово з синонімічних і антонімічних опозицій;
виконувати еквівалентні заміни;

володіти механізмом розповсюдження і скорочення пропозицій;
пристосовуватися до індивідуальних особливостей мовця, володіти швидкою реакцією й ін;

б) рецептивних навички (слухання, читання):

співвідносити звуковий / зоровий образ слова з семантикою;
дізнаватися і розуміти вивчені слова / словосполучення в мовному потоці / графічному тексті;
розкривати значення слів за допомогою контексту;
розуміти значення слів з опорою на звукові / графічні ознаки (афіксацію, конвертовані лексичні одиниці, запозичені слова і т.д.);
диференціювати схожі за звучанням і написання слова;
володіти механізмом рецептивного комбінування;
широко користуватися прогнозуванням і орієнтирами сприйняття для створення установки на виконання певної діяльності з новим (або раніше засвоєним) лексичним матеріалом та ін;

в) соціокультурні знання та вміння в галузі лексики:

знання безеквівалентної лексики і вміння розуміти її в текстах (у тому числі з використанням довідників);
знання лексики, що позначає предмети і об'єкти повсякденного побуту країн мови, що вивчається (грошові одиниці, міри ваги, довжини, позначення часу, дорожні знаки тощо);
знання мовних та етикетних формул (особливостей звернення дорослих до дітей, школярів до вчителів, партнерів по спілкуванню різних вікових та соціальних груп) і вміння будувати мовна поведінка відповідно до норм спілкування, прийнятими в країні мови, що вивчається;

г) лінгвістичні знання в області лексики:

знання правил словотворення лексичних одиниць та їх сполучуваності;
знання стройових і службових слів як засобів зв'язку в реченнях і текстах;
знання етимології окремих слів;
знання понять, значення яких виражається по-різному у різних мовах. [8]

Відповідно до навчальної програми для загальноосвітніх установ з білоруською та російською мовами навчання з іноземних мов після закінчення вивчення іноземної мови в IX і XI класах шкіл даного типу учні повинні

- Знати:

особливості вимови і ритміко-мелодійної організації іноземної мови;
значення вивчених лексичних одиниць, включаючи оцінну лексику, стійкі словосполучення, основні способи словотворення (словоскладання, афіксація, конверсія);
значення реалій, фразеологічних сполучень та ідіом, характерних для культури країн, що вивчається в рамках предметно-тематичного змісту програми;
способи передачі значень безеквівалентної лексики на мові, що вивчається;
значення вивчених граматичних явищ продуктивного і рецептивного мінімумів і їх місце в системі досліджуваної іноземної мови;

- Володіти навичками:

вимови і ритміко-інтонаційного оформлення різних комунікативних типів речень; вираження різних мовних намірів і емоцій;
вибору і комбінування лексичних одиниць з урахуванням ситуацій спілкування відповідно до комунікативними намірами мовця й пише;
розпізнавання значень багатозначних і складних слів, синонімів, антонімів у рамках предметно-тематичного змісту програми;
граматично правильного оформлення іноземної мови в різних ситуаціях спілкування відповідно до комунікативними намірами мовця й пише;
розуміння граматичних явищ, що вивчається в процесі читання та сприйняття мови на слух;
розпізнавання і самокорекції лексичних / граматичних помилок у процесі усного та писемного мовлення.

Учні повинні володіти соціокультурними знаннями і вміннями:

мати уявлення про основні проблеми екології та захисту навколишнього середовища в Республіці Білорусь та країнах, що вивчається;
вміти обговорювати із закордонним однолітком проблеми вибору професії;
Зуміти запитати і отримати необхідну інформацію під час перебування в країні мови, що вивчається;
вміти розповісти закордонному сверстнику про культурні зв'язки Республіки Білорусь з країнами, що вивчається;
вміти передавати засобами іноземної мови реалії своєї культури.

Учні повинні володіти компенсаторними вміннями про всі види мовленнєвої діяльності:

- Сприйняття і розуміння мови на слух:

Використання мовної та контекстуальну здогадку;
спиратися на фонові знання;
ігнорувати незнайомі слова, які не впливають на розуміння основного змісту;
уточнювати деталі за допомогою міміки, жестів, питань, переспроса;

- Читання:

прогнозувати зміст цілого тексту і його окремих смислових частин на основі фонових знань, знань реалій, географічних назв, власних імен та інших;
використовувати зорові і вербальні опори (виноски, коментарі до тексту, схеми, таблиці, графіки тощо);
Використання мовної та контекстуальну здогадку;
ігнорувати незнайомі слова, які не впливають на розуміння основного змісту;
використовувати двомовні і одномовні словники та іншу довідкову літературу;

- Говоріння:

звертатися за допомогою до співрозмовника, використовуючи перезапит та уточнення;
варіювати способи вираження думки для кращого розуміння її співрозмовником;

- Письмова мова:

використовувати перифраз;
використовувати текст в якості опори;
використовувати синонімічні засоби вираження думки.

Учні повинні володіти навчально-пізнавальними уміннями:

знаходити необхідну інформацію в різних іншомовних джерелах і узагальнювати її;
використовувати реферативні та довідкові матеріали;
складати план, формулювати тези висловлювання;
структурувати і систематизувати інформацію відповідно до розв'язуваної комунікативної чи навчальної завданням;
зіставляти мовні явища в рідній та іноземній мовах;
аналізувати і коригувати письмові роботи;
здійснювати рефлексію, самоаналіз і самооцінку своєї навчально-пізнавальної діяльності.

Учні повинні використовувати придбаний мовної, мовленнєвої та соціокультурний досвід у практичній діяльності та повсякденному житті для:

спілкування з представниками інших країн, орієнтації в сучасному полікультурному світі;
успішної взаємодії в різних ситуаціях спілкування;
отримання відомостей з іншомовних джерел інформації (у тому числі через Інтернет), необхідних для подальшої самоосвіти в різних обласних знаннях;
вивчення цінностей світової культури, культурної спадщини і досягнень інших країн;
ознайомлення представників зарубіжних країн з культурою та досягненнями Республіки Білорусь;
надання допомоги зарубіжним гостям в ситуаціях повсякденного спілкування. [17]

1.2 Характеристика лексичного навички як об'єкта вивчення

Лексичні знання забезпечують успішне оволодіння основами всіх видів мовленнєвої діяльності. Під лексичними знаннями розуміється не тільки сукупність мовних відомостей про іншомовному слові, а й знання програм дії зі словом, тобто певних стратегій поводження з іншомовним словом.

Оволодіння усним мовленням (аудіюванням та говорінням) і читанням «неможливо без мовних навичок» [3]. Особливу значущість у цьому процесі набувають лексичні навички. Навичка-дії, за мовним явищем доведене до автоматизму, в результаті виконання вправ. Провідна роль лексичному компоненту відводиться в структурі змісту навчання іноземної мови в цілому [17].

У методичній літературі лексичний навик визначається як «автоматизоване дію з вибору лексичної одиниці адекватно задуму і її правильному поєднанню з іншими одиницями у продуктивній мови і автоматизоване сприйняття, і асоціювання зі значенням в рецептивної мови» [1].

Як видно з наведеного вище визначення, лексичні навички продуктивних видів мовленнєвої діяльності (говоріння та письмо) носять «синтетики-комбінаторний характер», а лексичні навички рецептивних видів мовленнєвої діяльності (аудіювання і читання) мають «аналітико-синтетичний характер» [6].

Аналіз лексичних навичок різних видів мовленнєвої діяльності показує, що вони мають певну ієрархічну структуру. У цих структурних утвореннях можна виділити загальні, різні і специфічні операції, які і складають основу лексичних навичок. Набір таких операцій залежить від виду лексичних навичок, від виду мовленнєвої діяльності, де вони функціонують як семантичних компонентів.

Лексичні навички є міцними і стійкими, якщо робота над ними ведеться у взаємозв'язку і в системі [18]. На міцність і стійкість лексичних навичок впливають не тільки характер взаємодії навичок між собою, а й характер взаємодії лексичних навичок з іншими (фонетичними і граматичними).

Набір лексичних операцій в структурі кожного виду лексичних навичок повинен доповнюватися ще одним видом операцій. Це інтелектуальні операції - "дії в уяві». Такі операції виконуються без опори на будь-які зовнішні кошти. Вони виконуються в розумі, ментально [5,7,11].

Інтелектуальні дії, за допомогою яких набуваються знання про іншомовному слові, сприяють розумовому розвитку учнів. На їх основі, крім того, відбувається накопичення певного фонду розумових дій і прийомів, які так важливі на етапі концептуалізації [19]. Етап концептуалізації - це початок роботи над словом. Тут накопичується первинна (сенсорна) інформація про іншомовному слові. Багато методисти і вчителі-практики недооцінюють значення і важливість цього виду інформації для успішного формування лексичних основ різних видів і форм мовлення.

Добре знання одиниць шкільного лексичного мінімуму та вміння щодо їх вживання забезпечують формування і формулювання думки на іноземній мові. На основі цього відбувається вирішення комплексу комунікативних завдань, спрямованих на досягнення різних прагматичних результатів. Формування лексичних навичок продуктивного характеру - це творчий етап. Тут виробляється така якість лексичних навичок, як лексична креативність - здатність учнів до лінгвістичного (лексичному) і мовному творчості:

- Вміле і свідоме користування всіма парадигматичні та синтагматичні зв'язки слова;

- Створення нових слів на базі відомих елементів;

- Визначення подальших найближчих значень у структурі багатозначного слова:

- Уміння виділяти в структурі значення іншомовного слова семи з культурним компонентом;

- Вміння заповнювати лексичні прогалини різними способами (перезапит, пошук слова у словнику, його лінгвістичний аналіз);

- Вміння висловлювати одну і ту ж думку різними лексичними засобами.

Лексична креативність надає висловом учнів оригінальність і самостійність. У такому висловлюванні завжди присутні елементи новизни у викладі думки, елементи мовного творчості в побудові самого висловлювання і у використанні при цьому лексичних та інших засобів мови.

У рецептивних видах лексичних навичок рівень творчості пов'язаний із сприйняттям слів у текстах, що призводить до виконання іншого розумової дії - встановлення сенсу лексичної одиниці і сенсу прослуханого (або прочитаного) тексту.

Описуваний етап у формуванні лексичних навичок (продуктивних і рецептивних) надає їм таку якість, як автономність. Вона виражається:

- У включенні лексичних одиниць шкільного мінімуму у різні види і форми мовлення;

- У здатності учнів користуватися, словом як засобом впливу на мовного партнера;

- У здатності учнів самостійно розширювати свій словниковий запас;

- В умінні виділяти в структурі слова елементи (семи), пов'язані з культурою народу, говорить цією мовою;

- В перенесенні лексичного матеріалу з одних ситуацій в інші.

Формування лексичних навичок пов'язано не тільки з творчим використанням засвоєного, але і з перенесенням матеріалу в інші умови функціонування. [13]. Це особлива когнітивна здатність учнів, яка має універсальний характер [19].

Зі зростанням пізнавальних можливостей, підвищенням інтелектуального рівня розвитку учнів створюються сприятливі умови для вдосконалення мовних навичок і вмінь, в тому числі і лексичних.

Разом з процесом розвитку лексичних навичок продуктивного і рецептивного характеру відбувається становлення лексичної компетенції - здатності учнів визначати контекстуальне значення слова, порівнювати його обсяг у двох мовах, виявляти в ньому специфічно національне, характерне для культури народу, який говорить цією мовою.

Навичка визначається як зміцнів завдяки вправі спосіб дії (А. А. Смирнов), як дія, що вчиняється людиною без участі свідомості, тобто автоматично (Б В. Бєляєв).

Якості навичок:

Автоматизированность. Це якість згадується завжди, воно головним чином і включається до визначення досвіду, наприклад, навик, є автоматизований компонент свідомо виконуваної діяльності [Богоявленський, Менчинська, 1960].

Стійкість. Викладачам іноземної мови добре знайоме явище, коли ретельно відпрацьований звук втрачає всі свої якості, як тільки він включається в слово, а тим більше з даним словом у фразу. Та ж картина спостерігається і з граматичним явищем. Це пояснюється тим, що навичка хоча і створений, але не підготовлений до зіткнення з іншими навичками, до взаємодії з ними. Такий навик недостатньо стійкий.

Гнучкість. Без цієї якості, навіть будучи автоматизованим і стійким, навик залишається "річчю в собі". Бо він не буде мати здатність до перенесення.

Гнучкість можна розглядати в двох планах: а) як здатність включатися в новій ситуації, б) як здатність функціонувати на новому мовному матеріалі.

Свідомість. Деякі психологи вважають, що навичка функціонує автоматично, тобто без участі свідомості (Б. М. Теплов, Б. В. Бєляєв). Інші ж вважають, що навички найтіснішим чином пов'язані з свідомістю і їм обумовлені (П. А. Рудик).

Відносна складність. Навиковое дія може бути не обов'язково односкладовим. У міру виконання діяльності що входять до неї дії не тільки ще більше усталюються самі по собі, але і "ростуть''. Так, на рівні досвіду може породжуватися не тільки слово, словосполучення, синтагма, а й ціла фраза чи навіть зчеплення фраз.

Як ми бачимо, якостей у навику досить багато. Тому у визначенні даного феномена невірно виділяти якесь одне якість (наприклад, автоматизированность) і вводити його в визначення. Громіздко перерахування і всіх якостей. Доцільно знайти таке поняття, яке увібрало б у себе всі якості навику і висловило його функціональну сутність. Через це поняття можна і визначити мовної навик.

Раніше ми говорили, що навик розглядається нами як одиниця мовленнєвої діяльності. Таких одиниць у системі діяльності безліч. І кожна з них, якщо вона володіє необхідними якостями, є умовою виконання діяльності.

Ось чому навик можна визначити, як здатність вчиняти щодо самостійне дія в системі свідомої діяльності, яке завдяки наявності повного комплексу якостей стало однією з умов виконання цієї діяльності.

Види навичок:

Класифікувати їх можна з різних точок зору. Але з метою навчання, ймовірно, доцільно розрізняти навички: 1) мовні (лексичні та граматичні), 2) рухові (ходьба і т.п.); 3) рухово-мовні (техніка письма, проголошення звуків).

Під мовними експресивними навичками розуміються навички інтуїтивно правильного слововживання і словотвору в усній мові відповідно до ситуаціями спілкування і цілями комунікації.

Лексичний мовної навик включає в себе два основних компоненти: слововживання і словотвір.

Психофізіологічної основою лексичних мовних експресивних навичок є лексичні автоматизовані динамічні зв'язки як єдність семантичних і слухо-речемоторних образів слів і словосполучень.

Дані психології мови показують, що мовні лексичні навички істотно відрізняються від граматичних. Лексичні навички характеризуються більшою усвідомленістю. У промові ми найбільше усвідомлюємо її зміст, що виявляється у виборі слів, їх правильному поєднанням з іншими словами в залежності від цілей комунікації.

Серед мовних доцільно розрізняти лексичні та граматичні навички, тобто можна констатувати принципову відмінність механізмів, що забезпечують породження синтаксичної конструкції, з одного боку, і її лексичне, «наповнення» - з іншого (А. А. Леонтьєв). Від того, віднесемо чи ми якесь явище до граматичному аспекту або до лексичному, буде залежати методика його засвоєння. Отже, термін «мовні навички» свідчить про його приналежність до мови, як виду діяльності, на відміну від, скажімо, рухових навичок [10].

Крім лексичних мовних навичок можна виділити мовні лексичні навички оперування лексичним матеріалом поза мовної комунікації: навиковие операції з аналізу слова, операції з словообразованию, конструювання словосполучень. Досконале володіння лексичної стороною мови припускає наявність у мовця мовних і мовних лексичних навичок.

1.3 Дидактичні можливості використання комп'ютерних технологій у навчанні учнів іншомовної лексиці

Інформаційні комп'ютерні технології зайняли міцне місце в процесі навчання.

Висловлюються різні точки зору: поряд з багатьма позитивними моментами фахівці відзначають і недоліки. Це, перш за все відсутність якісного програмного забезпечення та неможливість прямого усного діалогу з комп'ютером. Але, незважаючи, ні на що, комп'ютерні програми існують і успішно використовуються при вивченні різних предметів. Практика показує, що вони мають чимало переваг перед традиційними методами навчання. Серед них індивідуалізація навчання та інтенсифікація самостійної роботи учнів, підвищення пізнавальної активності і мотивації [14].

Якщо говорити про дидактичних завданнях навчання іноземним мовам, які можуть бути ефективно вирішені з використанням сучасних комп'ютерів, то до їх числа можна віднести:

1) формування умінь і навичок читання іноземних текстів,

2) вдосконалення умінь аудіювання;

3) удосконалення умінь побудови монологічних і діалогічних висловлювань;

4) вдосконалення умінь писемного мовлення через підготовку різного роду творів, переказів, рефератів;

5) поповнення словникового запасу учнів лексикою сучасних іноземних мов;

6) формування стійкої мотивації іншомовної діяльності учнів шляхом використання на заняттях оперативних матеріалів глобальної мережі Інтернет, електронної пошти, результатів роботи пошукових систем [9].

Процес оволодіння лексикою складається з кількох етапів: 1) ознайомлення, що включає введення і пояснення; 2) тренування у вживанні лексичних одиниць (ЛЕ) (первинне закріплення) і 3) вживання ЛЕ (включення їх у мовну діяльність) [15].

Одним із способів оптимізації процесу навчання лексичним одиницям є використання комп'ютерних технологій, які примножують дидактичні можливості традиційного навчання, одночасно забезпечуючи наочність, аудіо-і відео підтримку, контроль. Розширюються можливості використання проектного методу та інших нестандартних форм навчання, зростає роль самостійної роботи учнів.

Так, при семантизації національно-забарвлених слів, які часто не мають еквівалента в рідній мові учнів, що може викликати труднощі, використання комп'ютера ефективно, тому що одночасно представлені наочність, дефініція, аудіо-та відео. У тренувальному режимі реалізуються принципи індивідуалізації навчання і оперативного зворотного зв'язку. Наприклад, учні просунутого рівня виходять на самостійну творчу діяльність, в той час як інші за допомогою різних вправ і завдань можуть закріпити необхідний мінімум.

На заняттях можуть використовуватися навчальні програми, записані на дискети або прямо в Інтернеті, які призначаються для: а) введення та активізації лексичного матеріалу, б) навчання видів мовленнєвої діяльності з новими іншомовними ЛЕ; в) знайомства з країною, що вивчається в процесі оволодіння ЛЕ; г) контролю рівня володіння ЛЕ. Такі програми мультимедійні, тобто синтезують звуковий супровід, відеозображення і тексти, що дозволяє активно використовувати всі види наочності в рамках однієї програми і формувати в учнів відповідні культурні концепти.

Ще одну можливість використання комп'ютера з метою навчання ЛЕ надають програми автоматичного перекладу. Навчають, вводять лексичні одиниці рідною або іноземною мовою у вікно програми перекладу й миттєво отримують на екрані переклад. Вони можуть створювати двомовні порівняльні таблиці в редакторі Word і аналізувати, з якими мовними труднощами по лексиці зустрілася програма при перекладі і які помилки вона допустила.

Великі можливості в плані вживання ЛЕ надає також листування по електронній пошті між носіями мови, що вивчається.

Використання дисків DVD в навчанні ЛЕ. Більшість дисків DVD містять величезний обсяг інформації, мають безсумнівною наочністю, дають автентичний контекст і ситуацію вживання даної лексичної одиниці, при цьому, диск DVD забезпечує частотність нових слів і словосполучень. При показі диска в учнів такий процес оволодіння лексикою носить природний характер: сприйняття нового слова - розуміння нового слова - запам'ятовування нового слова - відтворення нового слова - вживання нового слова. Крім того багато диски DVD володіють можливістю вибору режиму пред'явлення (звуку та музичного супроводу, зображення, епізодів, субтитрів, темпу показу). Саме ці переваги мультимедійних дисків DVD пояснюють звернення до них у практиці викладання іноземної мови. Нові технології навчання допомагають створювати мотивуючу сприятливе середовище в процесі занять. Тому в навчанні лексиці використовуючи диски DVD, можна отримати високі показники засвоєння, що означає перехід кількісних накопичень у якісні зміни [16].

Давайте розглянемо можливості використання комп'ютера на всіх етапах навчання лексиці.

Ознайомлення з ЛЕ включає розкриття їх форми, значення й вживання. Використання комп'ютера дозволяє формувати графічний образ слова одночасно з його звуковим і моторним чином. На етапі показу, на екрані з'являються ЛЕ і відповідні їм картинки. Одночасно з графічним зображенням слів молодші школярі мають можливість прослухати ЛЕ (при цьому відбувається формування звукового образу слів). Письмова фіксація лексики сприяє зміцненню зв'язків слів (речемоторних, слухових, зорових) і сприяє тим, самим їх кращому запам'ятовуванню.

Зорове і слухове сприйняття допомагає дитині активно, свідомо засвоїти лексичний матеріал.

При навчанні без застосування комп'ютера введення і семантизація ЛЕ найчастіше здійснюються під час фронтальної роботи з усім класом. При роботі за допомогою комп'ютера враховуються індивідуальні особливості кожного учня: ті з них, у кого більше розвинена слухова пам'ять, мають можливість прослухати те чи інше слово необхідну кількість разів, а школярі з переважною зоровою пам'яттю більше уваги звертають на графічний образ слова.

Використання комп'ютера представляє певні зручності й для вчителя, оскільки він не має можливості принести до школи всі потрібні йому предмети, а їх наочне зображення вимагає великих витрат часу.

Ознайомлення з лексикою за допомогою комп'ютера включає і перше виконання операцій з ЛЕ. У результаті багаторазових, цілеспрямованих вправ свідомо автоматизує операції перетворюються на навичку. Розвиток лексичних навичок для подальшого їх включення у мовленнєву діяльність учнів є основним завданням в оволодінні лексикою. Так як розвиток навички полягає у закріпленні операцій в мовній діяльності, то лексика - це і є той матеріал, з яким проводяться операції в мовній діяльності. Звідси випливає, що знання ЛЕ обумовлює формування лексичних навичок.

Слід зазначити, що при комп'ютерному ознайомленні з лексикою дотримується принцип індивідуалізації навчання. Одні школярі гірше сприймають графічний образ слова, інші - звуковий. Комп'ютер дає можливість виконувати вправи, спрямовані на відпрацювання тієї чи іншої операції залежно від труднощів, з якими зустрічаються окремі учні. Це допомагає покращити знання ЛЕ кожним учнем.

Етап ознайомлення завжди закінчується первинним закріпленням і включенням слів у мовленнєву діяльність. Первинне закріплення передбачає відпрацювання різних аспектів слова: його форми, значення й вживання. Використання комп'ютера допомагає включити всі ці аспекти.

При роботі з комп'ютером до зорового каналу сприйняття додається моторний. Можливість перемішати ЛЕ сприяє запам'ятовуванню, формуванню довільної уваги, підвищення стійкості уваги, керованості сприйняття у школярів, оскільки, як стверджують психологи, учень набагато швидше засвоює матеріал, якщо він пов'язаний безпосередньо з дією, яку він бачить або виконує сам.

Безумовно, що діти можуть виконувати предметні дії і з роздатковим матеріалом, але при цьому вчителеві важко простежити за правильністю дій кожного учня.

Навчальна комп'ютерна програма в свою чергу забезпечує завдання і контроль над ходом його виконання. При навчанні за допомогою комп'ютера навчальні навчальні дії чергуються з контролюючими, тим самим забезпечується покрокова зворотній зв'язок і, отже, покрокова керованість навчального процесу. Викладач, який використовує комп'ютер, має можливість відразу ж дізнатися, як кожен учень засвоїв лексичний матеріал.

Комп'ютер сприяє також формуванню навичок самостійної роботи у школярів початкових класів. Незважаючи на те, що у дітей у 2-3 класах тільки починають формуватися навички самостійної роботи, у кожного з них виникають свої труднощі в процесі оволодіння лексикою, які дитина повинна вміти самостійно долати, виконуючи призначені тільки для нього серії вправ.

Комп'ютер фіксує кількість помилок кожного учня при виконанні кожної вправи. Переглянувши комп'ютерний журнал успішності, вчитель одразу ж бачить, як формується лексичний навик у того чи іншого школяра. Вид та кількість помилок, зафіксованих у журналі успішності, дозволяють вчителю дати учневі конкретні вправи, спрямовані на відпрацювання тієї операції, при виконанні якої він допускає помилки.

При навчанні лексиці комп'ютер дозволяє створювати комбіновані вправи. Це серія вправ, що змінюють один одного на екрані комп'ютера. Учитель може скласти комбіноване вправа для кожного школяра, проаналізувавши його просування у вивченні лексики.

Комп'ютер допомагає організувати і контроль лексики на всіх етапах її вивчення. При навчанні з використанням комп'ютера хлопці виконують вправи одночасно, при цьому кожному учневі відразу ж повідомляється результат. Без застосування комп'ютера вчителю дуже складно перевірити виконання всіх вправ усіма учнями одночасно через нестачу часу на уроці. У зв'язку з цим вчитель передбачає, що якщо школяр вміє виконувати якусь операцію з лексичним матеріалом при виконанні одного конкретного вправи, то він, напевно, вміє виконувати цю ж операцію (або аналогічну) в інших вправах, які у цього учня не перевірялися. Вчителю доводиться робити висновки про рівень сформованості лексичного навички на основі окремих відповідей не тільки в окремих дітей, але і у всього класу.

Контроль з боку вчителя полягає в безпосередньому спостереженні за виконанням тренувальних вправ, при цьому вчитель викликає окремих учнів, щоб перевірити, правильно чи неправильно воно виконано, або використовує відстрочену перевірку в усній та письмовій формі. А зволікання в повідомленні результатів учню (при відстроченому контролі) назад пропорційно ефективності тренування. При навчанні з використанням комп'ютера контроль здійснюється на всіх етапах навчання лексиці за рахунок того, що з його допомогою вирішується проблема зворотного зв'язку. Таким чином, комп'ютер створює умови для індивідуалізації та інтенсифікації процесу навчання лексиці, забезпечуючи виконання рівних за складністю вправ усіма школярами одночасно [15].

Узагальнюючи досвід застосування комп'ютера і мультимедійних технологій на уроках іноземної мови та в позаурочний час, можна зробити висновок:

• мультимедійні технології прискорюють процес навчання;

• вони сприяють різкому зростанню інтересу учнів до предмету;

• покращують якість засвоєння матеріалу;

• дозволяють індивідуалізувати процес навчання;

• дають можливість уникнути суб'єктивності оцінки.

Створювані самим учителем програми розраховані не на будь-якого абстрактного учня, а на тих конкретних дітей, яких і навчає вчитель.

Таким чином, впровадження комп'ютерних технологій створює передумови для інтенсифікації освітнього процесу. Вони дозволяють на практиці використовувати психолого-педагогічні розробки, що забезпечують перехід від механічного засвоєння знань до оволодіння умінням самостійно набувати нові знання. Комп'ютерні технології сприяють розкриттю, збереженню і розвитку особистісних якостей учнів [9].

Глава 2. Методичні засади навчання учнів середньої школи іншомовної лексики з використанням комп'ютерних технологій

2.1 Методичні принципи навчання іншомовної лексики

У сучасній науці відсутня загальноприйнята класифікація методичних принципів навчання. Спроби обгрунтувати власне методичні принципи навчання робилися неодноразово різними авторами, пропонували різний набір і визначення таких принципів (Г. Пальмер, Р. Ладо, Е. Пасів, М. Вятютнев, А. Арутюнов, В. Скалкін та ін.) Найчастіше висуваються два основних критерії визначення методичних принципів навчання нерідній мові: специфічність та методична сутність принципу (Ляховицкий, 1981). Розмежовують також загальні та приватні методичні принципи навчання. Перші не залежать від цілей і умов навчання, а їх використання носить досить універсальний характер, у той час як другі відображають специфічні умови навчання і, отже, конкретизують, розвивають загальні методичні принципи навчання. На жаль, як загальні, так і приватні методичні принципи навчання ще остаточно не систематизовані.

До загальних методичні принципи навчання звичайно відносять: принцип комунікативності (від лат. Communicatio повідомлення, зв'язок) (активної комунікативності, комунікативно-мовленнєвої спрямованості). Ведучий методичний принцип навчання; згідно з принципом комунікативності навчання організується в природних для спілкування умовах або максимально наближених до них. Отже, принцип комунікативності передбачає таку спрямованість занять, при якій мета навчання (оволодіння мовою як засобом спілкування) і засіб досягнення мети (мовна діяльність) виступають в єдності. Реалізація принципу комунікативності полягає у відомому уподібненні процесу навчання процесу реальної комунікації (що дало підставу стверджувати, що процес навчання є модель реального спілкування). Принцип комунікативності передбачає використання на заняттях ситуацій реального спілкування, організацію активної творчої діяльності, застосування колективних форм роботи, увагу до проблемних ситуацій і творчим видами занять, які передбачають залучення учнів у спільну діяльність, паралельне засвоєння граматичної форми та її функції в мові. У той же час слід уникати спрощеного розуміння принципу комунікативності та відомості проблеми комунікативності до організації природного спілкування на заняттях та задоволенню комунікативних потреб учнів, т. к. процес навчання мови включає і навчання діяльності спілкування, і навчання засобів спілкування. Іншими словами, оволодіння мовою носить свідомий характер, у той час як володіння ним - безпосередньо-інтуїтивний характер. Таким чином, навчання лексиці використовуючи принцип комунікативності є наближеним до природного процесу спілкування і засвоєнню лексики.

Принцип обліку рідної мови (опори на рідну мову). Методичний принцип навчання, передбачає організацію навчального процесу з урахуванням досвіду у рідній мові учнів, відповідне побудова програми, підручників. При подібних явищах рідної та іноземної мов учень переносить по аналогії навички та вміння словотворення, конструювання та трансформації пропозицій рідної мови в нові умови спілкування. Навчання іноземної мови на основі явного або прихованого зіставлення з рідним необхідно, тому що при сприйнятті іноземної мови аналіз відбувається тільки на категоріальної основі рідної мови, так само як і висловлювання будується за моделлю рідної мови або мови-посередника. Розбіжність між рідною та іноземною мовами вимагає корекції наявних автоматизмів або створення нових. Облік рідної мови реалізується в продуманій системі вправ по темах і явищам, найбільш важким для учнів тієї чи іншої національності. Знаючи специфіку рідної мови учнів порівняно з іноземним і можливі труднощі, викладач повинен викладати тему в тій послідовності і з таким підбором вправ, які допоможуть подолати ці труднощі. Принцип обліку рідної мови реалізується на заняттях у двох формах: а) латентна, або прихована, опора, т. е. відбір і подача матеріалу з установкою на попередження можливої інтерференції рідної мови, б) свідоме зіставлення особливостей рідного і досліджуваного мов. Так при використанні принципу обліку рідної мови при навчанні лексики вчитель може вводити найбільш важку лексику рідною мовою або з опорою на рідну мову.

До приватних - принцип взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності. В основі цього приватного принципу лежить вимога такої організації навчально-виховного процесу, яка забезпечувала б гармонійне формування умінь і навичок основних видів мовленнєвої діяльності. Навчання мови, спрямоване на одночасне формування чотирьох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) в рамках їх певного послідовно-часового співвідношення на основі загального мовного матеріалу і з допомогою спеціальних вправ. Таке навчання побудовано на взаємодії в процесі занять видів мовленнєвої діяльності, яке виступає в якості внутрішнього механізму цього навчання. Отже, організація взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності є управління взаємодією видів мовленнєвої діяльності. Особливістю взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності є сукупність наступних характеристик: 1) як об'єкта навчання виступає мовна діяльність у всіх її видах; 2) забезпечується одночасність у розвитку видів мовленнєвої діяльності, що означає, що кожен вид розвивається з самого початку навчання і що розвиток одного виду сприяє розвитку інших, полегшує оволодіння ними; 3) навчання організовується в рамках певного послідовно-часового співвідношення видів мовної діяльності, що визначається для кожної конкретної навчальної тимчасової одиниці (урок, цикл занять і т. д.), при цьому послідовність не є жорсткою і постійної для різних умов навчання; 4) навчання видів мовленнєвої діяльності організується на загальному мовному матеріалі, який повинен бути базою, як для продуктивних, так і рецептивних видів мовленнєвої діяльності; 5) навчання проводиться на основі спеціальних серій вправ. Сучасна методика рекомендує навчати видів мовної діяльності взаємопов'язане, зокрема, й тому, що при цьому забезпечуються найбільш сприятливі можливості для опори на всі види та джерела сприйняття.

Синтетичність засвоєння. Сюди можна віднести кілька принципів. По-перше, власне принцип синтетичного засвоєння матеріалу, висунутий Г. Пальмером. На його думку, синтетичність змусить уникнути аналізу та перекладу. Рясне слухання матеріалу, предпосилаєтся Г. Пальмером всьому процесу засвоєння, дійсно ставило учня перед необхідністю інтуїтивно схоплювати ціле, не аналізуючи його. По-друге, це висунутий в аудіовізуальному методі принцип глобального сприйняття структур, висхідний до пальмеровской синтетичності. Також передбачається, що учень тільки слухає цілі структури, не аналізуючи їх, не перекладаючи, імітує і відтворює. До цієї ж групи, по-третє, належить і принцип засвоєння лексики у фразі. Цей принцип оптимальний для засвоєння лексичних одиниць. При засвоєнні мовної діяльності немає іншого шляху, як засвоєння слів у фразах, а не ізольовано. Часто фраза взагалі складається з одного слова, словосполучення. Ось це якраз і дає можливість опановувати словами і у фразі, і ізольовано одночасно.

Принцип усного випередження. Методичний принцип навчання; передбачає: а) усне введення лексики та її закріплення; б) мовну практику, що протікає в усній формі на основі відібраних для занять тим і ситуацій. Згідно з принципом усного випередження оволодіння усною іншомовної промовою стає першочерговим завданням у практичному курсі навчання. У сучасній методиці рекомендується взаємопов'язане навчання видів мовленнєвої діяльності, що не виключає наявність усного випередження на стадії введення матеріалу. Обгрунтування доцільності усного випередження з психологічної точки зору базується на твердженні, що мова реалізується, перш за все, в усній формі мови, за допомогою якої відбувається спілкування між людьми. В усному мовленні мова отримує найбільш повне вираження, і, отже, спочатку потрібно засвоїти звуки, ритміку, інтонацію мови і потім лише переходити до формування навичок і вмінь у читанні і письмі. Ця позиція отримала найбільш послідовне обгрунтування в рамках аудіовізуальної та аудіолінгвал'ного методів, які проголосили наступну організацію занять з мови: слухання - говоріння - читання - письмо.),

Принцип функціональності, передбачає засвоєння нових лексичних одиниць та граматичних структур в тісному зв'язку з їх функціями у мові. Дотримання принцип функціональності забезпечує шлях практичного оволодіння мовою: зміст промови визначає вибір і засвоєння засобів її вираження. При цьому набули поширення два підходи до подачі лексико-граматичного матеріалу: а) системно-структурний (введення матеріалу здійснюється на основі логіко-смислових категорій, т. е. з урахуванням висловлюються ними синтаксичних відносин (функцій), б) формально-смисловий (відбір і подача матеріалу здійснюється у відповідності до змісту висловлювання, що знаходить відображення у формулюванні тем: вираз ознаки предмета, вираз класифікації особи і т. д.). Обидва підходи реалізуються в програмах навчання і в побудові навчальних посібників. У посібниках комунікативного типу перевага віддається другому підходу.)

Принцип синтаксичної основи, (навчання лексиці та морфології на синтаксичній основі). Передбачає, що з перших же кроків навчання учень повинен вміти конструювати пропозицію, користуватися ним як мінімальної функціонуючої одиницею мови. Відповідно до принципу синтаксичної основи. методична організація граматичного матеріалу зводиться до паралельного навчання синтаксису і морфології, основна увага приділяється функціонуванню морфологічних форм і значень, послідовність яких визначається вже вибором синтаксичних структур, а відбір граматичних значень узгоджується з введеної лексикою. Навчання мовного матеріалу на синтаксичній основі дозволяє розглядати пропозицію як мовного зразка.

Принцип ситуативно-тематичної представленості навчального матеріалу, (ситуативно-тематичне подання навчального матеріалу). Принцип навчання, що передбачає таку організацію навчального матеріалу та відбір лексики, що відбивають специфіку функціонування відібраного мовного матеріалу в життєвих ситуаціях і темах. Освіта мовних навичок і умінь відбувається швидше і легше, якщо процес оволодіння мовою максимально наближений до реальних умов спілкування, для навчання відбираються типові і життєво важливі для даного контингенту учнів ситуації і теми спілкування, на заняттях створюється атмосфера, що імітує реальне спілкування. У сучасній методиці даний принцип розглядається в рамках комунікативного навчання.

Принцип комплексності та диференційованості, (комплексний і диференційований підхід). Принцип навчання; передбачає комплексне оволодіння видами мовленнєвої діяльності їх структурними компонентами і відображає, з одного боку, тісний взаємозв'язок фонетики, лексики, граматики та аудіювання, говоріння, читання, письма, з іншого - специфіку кожного аспекту мови та виду мовленнєвої діяльності. Принцип комплексності та диференційованості реалізується в паралельному засвоєнні вимови, лексики, граматики і розвитку мовлення, читання і листи з самого початку навчання. Однак між усними та письмовими, продуктивними і рецептивними видами мовленнєвої діяльності існують відмінності, пов'язані з набором лінгвістичних засобів, розподілом функцій між аналізаторами і сутністю процесів породження і сприйняття мовлення. При навчанні видам мовленнєвої діяльності та аспектам мови відбувається їх взаємне підкріплення, що полегшує висновок мовного матеріалу в і перенесення мовних навичок і вмінь з одного виду мовлення в іншій.

Одним з нових вимог, що пред'являються до навчання іноземним мовам з використанням комп'ютерних технологій, є створення взаємодії на уроці, що прийнято називати в методиці інтерактивністю. Даний принцип не є новим, проте до цих пір не існує єдиного визначення даного підходу. Відповідно до визначення вітчизняного дослідника Р. II. Мильруд інтерактивність - це "об'єднання, координація та взаємодоповнення зусиль комунікативної мети та результату мовними засобами". Згідно з цим визначенням можна зробити висновок, що інтерактивний підхід у віртуальному просторі служить одним із засобів досягнення комунікативної мети на уроці. Від принципу комунікативності він відрізняється наявністю істинного співробітництва, незаданности, де основний упор робиться на розвиток умінь спілкування і групової роботи, в той час як для комунікативного завдання це не є обов'язковою метою (адже одним з найпоширеніших видів комунікативного завдання є монолог) [21] .

Навчання лексичної стороні мовлення із застосуванням мультимедійних технологій визначається не тільки общеметодіческого, але і додатковими спеціальними принципами. До них відносяться: 1) принцип інтеграції мультимедійного комплексу в освітній процес;

2) принцип інтерактивності навчання; Принцип інтерактивності в традиційному навчальному процесі зазвичай розуміється як взаємодія суб'єктів навчання за допомогою безпосереднього контакту. У навчанні із застосуванням ІТ інтерактивність - це «можливість користувача активно взаємодіяти з носієм інформації, за своїм розсудом здійснювати її відбір, міняти темп подачі матеріалу» [20]. Згідно з думкою авторів робіт з проблем інформатизації освіти, найвищий рівень інтерактивності мають електронні засоби доставки інформації або телекомунікаційні технології Інтернету.

І.В. Роберт визначає інтерактивний діалог як «взаємодія користувача з програмною системою, що відрізняється від діалогового, який передбачає обмін текстовими командами (запитами) і відповідями (запрошеннями), реалізацією більш розвинених засобів ведення діалогу (наприклад, можливість задавати питання в мимовільної формі з використанням ключового слова, у формі з обмеженим набором символів), при цьому забезпечується можливість вибору варіантів змісту навчального матеріалу, режим роботи »[12]. Н.В. Апатова ставить знак рівності між інтерактивним і комп'ютерним діалогом, який «забезпечує комунікацію між двома партнерами - навчальним засобом (комп'ютером) і студентів [2];

3) принцип індивідуалізації навчання;

4) принцип надання повної орієнтовної основи при формуванні лексичних дій;

5) принцип автоматизированности контролю рівня сформованості навичок.

Виділені принципи є базовими для створення мультимедійного засоби навчання іншомовної лексики - програмного комплексу.

2.2 Методичний аналіз комп'ютерних програм, які передбачають навчання лексиці англійської мови

При введенні і відпрацюванню тематичної лексики, наприклад покупки, продукти харчування, одяг і т.д., можна використовувати комп'ютерні програми "Triple play plus in English "," English on holidays "," English Gold 'та інші. Етапи роботи з комп'ютерними програмами наступні: демонстрація, закріплення, контроль. На прикладі комп'ютерної програми "English on holidays "розглянемо ці етапи.

На I-му етапі - введення лексики, наприклад, по темі "Weather". Використовуючи демонстраційний комп'ютер, вчитель вибирає автоматичний режим: на екрані з'являються картинки, що зображують природні явища: сніг-snow, злива-shower, гроза-thunderstorm, похмуро-humidity, паморозь-drizzle, ясно-clear, сонячно-sunny, холодно-cold, хмарно-cloudy, град-hail та інші. Потім слідують фрази:

What a beautiful day! - Який прекрасний день!

What awful weather! - Яка жахлива погода!

Is it usually as hot as this? - Тут завжди так жарко?

What's the forecast for tomorrow? - Який прогноз погоди на завтра?

It 's windy! - Дме сильний вітер!

It 's raining - іде дощ

Учні дивляться і слухають. Час роботи - приблизно 1 хвилина.

На II-му етапі йде робота з відпрацювання вимови і закріплення лексики. Вчитель або учень перемикає програму з автоматичного режиму в звичайний, клацає мишкою навівши стрілку на потрібне слово або фразу. Учні повторюють за диктором хором. При наявності в класі декількох комп'ютерів, учні працюють індивідуально або парами, використовуючи навушники і мікрофон. Час роботи - приблизно 5 - 10 хвилин, воно залежить від кількості слів досліджуваної теми.

На III-му етапі проводиться контроль вивченої лексики. Учні вибирають завдання, що містить різну кількість питань по темі: 10, 20, 30. Після закінчення здачі іспиту на екрані з'являється таблиця результатів у відсотках. Звичайно, кожен учень прагне домогтися кращих результатів.

Якщо в класі тільки один комп'ютер, він використовується як демонстраційний при введенні та фронтальному закріпленні лексики. Контроль тематичної лексики можна здійснювати, індивідуально використовуючи роздатковий матеріал - картки. Завдання на картках можуть бути аналогічні завданням комп'ютерної програми, наприклад:

Вкажіть правильний варіант перекладу:

сніг - tennis, shower, snow, umbrella, thunderstorm, boxing, basketball

Яке з написаних слів є зайвим за змістом:

winter, February, cool, december, November, January

Виберіть найбільш підходящу фразу до даного слова - warm:

What awful weather! It's windy! Is it usually as hot as this? It's too dark. It's raining.

Виберіть саму невідповідну фразу до даної - What's the forecast for tomorrow?:

What awful weather! It's windy! It's raining. I can't sleep. Is it usually as hot as this? What a beautiful day!

Комп'ютерна програма "English on holidays "охоплює лексичний матеріал на тему" Місто "і дозволяє контролювати лексику відразу по всіх розділах теми. У цьому випадку пропонується більша кількість питань: 60, 90, 120 [22].

У програмі для навчання лексиці "Winnie the Pooh "комп'ютерне ознайомлення дозволяє виконувати наступні операції з ЛЕ.

Рецептивний аспект.

- Розпізнавання графічного образу слова на основі його звукового образу: комп'ютер вимовляє слово, учням слід знайти його у списку слів;

- Розпізнавання значення слова на основі його звукового образу: комп'ютер «вимовляє» слово, хлопці знаходять відповідну картинку (або слово рідної мови);

- Розпізнавання значення слова на основі його графічного образу: комп'ютер показує слово, школярі підбирають відповідну картинку (або слово рідної мови);

- Розпізнавання графічного образу слова на основі його значення: комп'ютер показує картинку (або слово рідної мови), учні знаходять слово іноземної мови, відповідне картинці (чи слову рідної мови).

Класифікація наявних слів за значенням: комп'ютер показує слова, учням слід підібрати до кожної картинки слово з наявних слів, поміщаючи їх на відповідні картинки.

Рецептивно-продуктивний аспект.

Актуалізація графічного образу слова по його звуковому способу: комп'ютер вимовляє слово, школяреві слід написати його.

Продуктивний аспект.

Актуалізація графічного образу слова з його значенням: комп'ютер показує картинку, учень пише відповідне слово.

Всі ці операції з ЛЕ виконуються в строгій послідовності. Комп'ютер «не пропускає» учня до наступної операції, поки попередня операція з усіма ЛЕ не буде повністю виконана правильно. Багаторазове виконання цих операцій сприяє більш міцному закріпленню кожної ЛЕ. Крім того, завдяки комп'ютеру такі вправи не забирають багато часу.

Наведемо приклади комп'ютерних вправ, спрямованих на відпрацювання різних аспектів слова і розглянемо їх специфіку. Вправи на відпрацювання форми слова. Звукова форма. Екран дисплея розділений на три колонки, в яких написані звуки [i:], [а:], [i]; праворуч даються слова, в яких є один з цих звуків; rich, field, classroom, green, dark, finish, tree , dinner, eagle, heart. Діти розподіляють слова по стовпчиках.

Графічна форма. На екрані дані букви i, l, k, тобто Хлопцям пропонується скласти з них слово.

Граматична форма. Школярі групують слова за частинами мови (іменник - letter, bird, blackboard; прикметник - blue, hungry, big, beautifiil; дієслово - give, take, know), розміщуючи їх у відповідну колонку.

Для відпрацювання значення слова може служити, наприклад, вправу на розподіл слів за тематичними групами (vegetables: tomato, potato, cabbage, carrot; fruit: orange, lemon, apple).

Для тренування у вживанні слів за допомогою комп'ютера можна, наприклад, запропонувати учням скласти речення із даних слів: is, а, big, there, window, bedroom, in, my. (There is a big window in my bedroom.).

Специфіка всіх перерахованих комп'ютерних вправ полягає в тому, що всі вони пов'язані з рухом (переміщенням лексичного матеріалу на екрані дисплея). При роботі з комп'ютером до зорового каналу сприйняття додається моторний. Можливість перемішати ЛЕ сприяє запам'ятовуванню, формуванню довільної уваги, підвищення стійкості уваги, керованості сприйняття у молодших школярів, оскільки, як стверджують психологи, учень набагато швидше засвоює матеріал, якщо він пов'язаний безпосередньо з дією, яку він бачить або виконує сам.

Навчальна комп'ютерна програма в свою чергу забезпечує завдання і контроль над ходом його виконання. При навчанні за допомогою комп'ютера навчальні навчальні дії чергуються з контролюючими, тим самим забезпечується покрокова зворотній зв'язок і, отже, покрокова керованість навчального процесу. Викладач, який використовує ЕОМ, має можливість відразу ж дізнатися, як кожен учень засвоїв лексичний матеріал.

Як ми вже відзначали, основна мета в оволодінні лексикою - розвиток лексичних навичок, а розвиток навички полягає у закріпленні операцій в мовній діяльності. Дотримуючись точки зору В.А. Бухбіндер про операційний складі лексичного навички, розглянемо операції, що характеризують продуктивні і рецептивні лексичні навички і можливість їх відпрацювання з допомогою комп'ютерних вправ.

На етапі тренування та застосування лексики для продуктивної діяльності визначальними будуть операції по з'єднанню слів, виходячи зі змісту висловлювання. З метою формування продуктивних лексичних навичок вчитель використовує комп'ютер для тренування учнів у діях по поєднанню лексичних одиниць. Наведемо приклад вправи для відпрацювання цієї операції: Скажи, якими можуть бути перераховані предмети (envelope, stamp, paper, letter). Школяр повинен правильно скласти словосполучення з даних прикметників та іменників, переміщаючи їх з відповідних колонок на рядки знизу. При цьому кількість незаповнених рядків «підказує» учневі, що є інші можливі словосполучення, які він ще не склав.

Учень, що склав словосполучень більше за інших, отримує більшу кількість балів. Оскільки всі діти працюють одночасно, комп'ютер відразу ж «повідомляє», хто став переможцем, і «вносить» результати кожного школяра в журнал успішності.

З метою формування продуктивного лексичного досвіду виконується вправа по заповненню пропуску у висловлюванні. Показником правильності в даному випадку є відповідність смислового значення підставляється ЛЕ з тією, з якою вона поєднується. Наприклад, учням пропонується заповнити пропуски в діалогах підходящими ЛЕ. Або, наприклад, дається завдання вибрати фразу для відповіді на питання:

Would yon like some cabbage?

You are welcome.

Yes, please.

Help yourself.

Швидке виконання подібних вправ дає можливість збільшити обсяг досліджуваної лексики за рахунок зекономленого часу.

Комп'ютер дозволяє також інтенсифікувати процес навчання лексиці на основі виконання дітьми різних, але рівних за складністю завдань. Наведемо приклад вправи на вживання ЛЕ у мовленнєвої діяльності: хлопцям пропонується скласти цілісний діалог з розрізнених реплік.

1) - Yes, yes, take it, please.

Would you like potatoes and cheese?

Help yourself.

Yes, please. May i have five potatoes, please?

Thank you! 1 like apples. May 1 have an apple?

2) - It's a pity. Bye-bye.

Good morning, Winnie!

Would you like some tea and sweets?

Here you are. Help yourself.

You are welcome.

Good morning, Rabbit!

I would like some cabbage and a big red carrot, please.

Thank you, Winnie.

I must go home. Goodbye.

Школярі, які склали однакові діалоги, об'єднуються в пари. Вони читають і заучують діалоги по ролях. Після цього діалоги програються перед усім класом. При цьому у дітей, які прослуховують діалоги, формуються рецептивні лексичні навички.

При виконанні таких завдань можлива робота двох учнів з одним комп'ютером, тобто комп'ютер крім забезпечення варіативності завдань сприяє формуванню у хлопців вміння працювати індивідуально і в парі.

Розглянемо операції, що входять до рецептивний лексичний навик.

Першою з них є сприйняття ЛЕ на основі звукової сторони або графічних символів, а також виділення формальних ознак, що відрізняють цю ЛЕ від інших. Показником успішності виконання цієї операції є вміння виокремлювати різного роду ознаки. Вправи, спрямовані на відпрацювання цієї операції, мають здебільшого аналітичний характер, наприклад: Вибери з даних англійських слів ЛЕ з суфіксом - man: worker, postman, letter - box, seaman, snowman.

Друга операція полягає в ідентифікації та диференціації ЛЕ. Показником успішності її виконання може служити головним чином здатність диференціювати в чому-небудь подібні слова, наприклад: Переведи наступні пропозиції: Після школи Джейн звичайно йде додому. - Вона приходить додому в дві години.

Третя операція пов'язана з співвіднесенням форми слова зі значенням. Показником її є розуміння. При формуванні рецептивних (як і продуктивних) лексичних навичок ЕОМ дає можливість створювати завдання рівної складності. Так, наприклад, кожному учневі першої групи пропонується прочитати текст і підкреслити пропозиції, в яких йдеться про те, як правильно писати листи, а кожному учневі другої групи - по порядку розставити пропозиції в пам'ятці про те, як правильно писати листи. Після виконання завдання кожна група дає свій варіант відповіді. (У цьому виді вправи можна запропонувати читання по ланцюжку, при цьому інша група слухає своїх товаришів.) Тим самим комп'ютерна програма допомагає збільшити кількість видів завдань і включити всіх учнів у роботу.

Комп'ютер сприяє також формуванню навичок самостійної роботи у школярів початкових класів. Незважаючи на те, що у дітей в II - III класах тільки починають формуватися навички самостійної роботи, у кожного з них виникають свої труднощі в процесі оволодіння лексикою, які дитина повинна вміти самостійно долати, виконуючи призначені тільки для нього серії вправ.

Комп'ютер допомагає організувати і контроль лексики на всіх етапах її вивчення. При навчанні з використанням комп'ютера хлопці виконують вправи одночасно, при цьому кожному учневі відразу ж повідомляється результат. Без застосування ЕОМ вчителю дуже складно перевірити виконання всіх вправ усіма учнями одночасно через нестачу часу на уроці. У зв'язку з цим вчитель передбачає, що якщо школяр вміє виконувати якусь операцію з лексичним матеріалом при виконанні одного конкретного вправи, то він, напевно, вміє виконувати цю ж операцію (або аналогічну) в інших вправах, які у цього учня не перевірялися. Вчителю доводиться робити висновки про рівень сформованості лексичного навички на основі окремих відповідей не тільки в окремих дітей, але і у всього класу.

Висновок

Підводячи підсумок всієї роботи, слід сказати, що проблема протиріччя між зростаючою роллю і часткою комп'ютерних технологій, що підвищує ефективність формування лінгвістичної та комунікативної компетенції, під час навчання іноземної мови та відсутністю науково обгрунтованої методики організації подібної діяльності дійсно недостатньо вивчена.

Аналіз існуючого програмного забезпечення інформаційних технологій в галузі викладання англійської мови виявив, що обрані дидактичні комп'ютерні програми адекватні розробленим моделям навчання, що підтверджується результатами експерименту.

В першу чергу слід відзначити надаються комп'ютером технологічні та методичні переваги:

- Індивідуалізація навчання;

- Оперування великими обсягами інформації;

- Комплексне мультисенсорне вплив на різні канали сприйняття шляхом використання тексту, звуку, мультиплікації, відео;

- Необмежена кількість звернень до завдань;

- Негайне надання зворотного зв'язку та ін

При роботі з комп'ютерними технологіями змінюється роль педагога, основне завдання якого - підтримувати та спрямовувати розвиток особистості учнів, їх творчий пошук. Відносини з учнями будуються на принципах співпраці та спільної творчості. У цих умовах неминучий перегляд сформованих сьогодні організаційних форм навчальної роботи: збільшення самостійної індивідуальної і групової роботи учнів, відхід від традиційного уроку з переважанням пояснювально-ілюстративного методу навчання, збільшення обсягу практичних та творчих робіт пошукового та дослідницького характеру.

Комп'ютерна технологія містить величезний культурний та дидактичний потенціал, який вже використовується в навчанні в усьому світі. Однак для оптимального та ефективного використання інфокомунікаційних технологій у навчанні іноземним мовам потрібно величезна науково-дослідницька робота, результати якої дозволяє визначити загальні та приватні принципи роботи, критерії відбору матеріалів, а також суттєво оновити арсенал методичних засобів і прийомів навчання.

Бібліографія

Азімов, Є.Г Словник методичних термінів (теорія і практика викладання мов) / Е.Г. Азімов, О.М. Щукін. - СПб: Златоуст, 1999.
Апатова, Н.В. Інформаційні технології в шкільній освіті / Н.В. Апатова. -М.: ІОШ РАВ, 1994. с.48
Біляєв, Б. В. Нариси з психології навчання іноземним мовам / Б.В. Бєляєв. - М.: Просвещение, 1965.
Бім, І. Л. Теорія і практика навчання німецької мови в середній школі / І. Л. Бім .- М.: Освіта, 1988. с163
Богоявленська, Д. Б. Проблеми інтелектуальної активності / Д. Б. Богоявленська. - Ростов.: РГУ, 1983.
Бухбіндер, В. А. Основи навчання лексиці в середній школі (на матеріалі німецької мови) / В.А. Бухбіндер .- Київ, 1971.
Гальперін, П.Я. Розвиток досліджень з формування розумових дій / П.Я. Гальперін. - М.: АПП РРФСР 1959.
Гальскова, Н.Д. Теорія навчання іноземних мов: лінгводидактики та методика: Навчальний посібник для студентів лінгвістичних і філологічних факультетів вищих навчальних закладів / Н.Д. Гальскова, Н.І. Гез,-М: Академія (2004 р.) - 336 с. с.288
Єфременко, В.А. Застосування інформаційних технологій на уроці іноземної мови / В.А. Єфременко / / Іноземні мови в школе.-2007 .- № 8.-С.18-21
Пасів, Є. І. Основи комунікативної методики навчання іншомовного спілкування / Є. І. Пасів .- М: «Російська мова» (1989) -276 с.
Пономарьов, Я.А. До питання про дослідження психологічного механізму «прийняття рішення» в умовах творчих. Задач / / Проблеми прийняття рішення / Я.А. Пономарьов. - М.: Павука, 1976.
Роберт, І.В. Сучасні інформаційні технології в освіті: дидактичні проблеми, перспективи використання / І.В. Роберт - М.: Школа-Пресс, 1994. с.182
Симонов, В.П. Освітній мінімум: вимірювання, достовірність, надійність / В.П. Симонов, Є.Г. Черненко .- Педагогіка. - 1994. - № 4.
Телицин, Т.М. Використання комп'ютерних програм на уроках англійської мови / Т.М Телицин, А.Ф. Сидоренко / / Іноземні мови в школе.-2002 .- № 2.-С.41-43
Цвєткова, Л. А. Використання комп'ютера при навчанні лексиці в початковій школі / Л. А. Цвєткова / / Іноземні мови в школе.-2002 .- № 2.-С.43-47
Чжоу Лісінь Вісник МДЛУ 2005 № 1 C .192-201
Навчальна програма для загальноосвітніх установ з білоруською та російською мовами навчання з іноземних мов с85-88
Шамов, О. М. Система взаємопов'язаного навчання лексичним навичкам усного мовлення і читання на середньому етапі загальноосвітньої школи (на матеріалі німецької мови) / О.М. Шамов. - Н. Новгород, 1999.
Щепілова, А. В. Теорія і методика навчання французької мови як другої іноземної / О.В. Щепілова. - М.: Владос, 2005.
Якушина, Є.В. Методика навчання роботі з інформаційними ресурсами на основі діючої моделі Інтернету: автореф. дис. на .... канд. пед. Наук. М., 2002. с.68
«Довідково-інформаційний портал ГРАМОТА.РУ» http://www.gramota.ru/slovari/dic/.- Дата доступу: 17.04.2009
«Професійне мережеве співтовариство вчителів іноземних мов» http://www.distant.ioso.ru/community/forms.htm.- 10.05.2009

Посилання (links):

http://www.gramota.ru/slovari/dic/

http://www.distant.ioso.ru/community/forms.htm.-